Народ скаже як зав’яже

Діло майстра величає

Сталь гартується в огні, а людина — у труді!

 Без діла слабів сила.
Бджола мала, а й та працює.

 Ранній пізньому не кланяється.

Треба нахилитися, щоб а криниці води напи­тися.

Без труда нема плода.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Без труда не виловиш 1 рибки з пруда,
 Не побігаєш — не пообідаєш.

Де руки ї охота, там скора робота.
 Ранні пташки росу п’ють, а пізні—слізки.
Маленька праця краща за велике безділля.
 Праця чоловіка годує, а лінь марнує,

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
Не святі горшки ліплять.
На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
Роботящі руки гори вернуть,

І коваль, і швець, і кравець, і на дуді  грець.
 Вміння і труд все перетруть.

 Що вміть, так того за поясом не носить.

 Не все одразу дається, а потроху та помалу, то зробиш користі чимало.

 Поганеньке ремество краще доброго злодійства,

 Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.
  Ремесло на плечах не висить і хліба не про­сить, а хліб дає.

 Не журись та за діло берись.
  Слова — полова, а праця — диво.

 Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.     
У вмілого руки не болять.

  І шитеє, і поротеє знає.
  Як хочеш шить, то перш вузлика зав'яжи.
  Без сокири не тесляр, без голки не кравець. Куй залізо, поки гаряче.

 Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хви­лину пізніше.
 Відстанеш годиною — не здоженеш родиною.
На годину спізнився, аа рік не доженеш.
Згаяного часу і конем не доженеш!
 ІЦо нині утече, то завтра не зловиш!
Тільки сир одкладений  гарний, а одкладена робота-ні!
Не поговоривши а головою, не бери руками.
 Аби руки і охота, буде зроблена робота.
 Без охоти нема роботи.
 Коли став робить, то байдики не бить!
 Кінець діло хвалить.
 Зробив діло — гуляй сміло!
  Добре діло утіха, та ділові не поміха.