✿✿✿✿✿✿✿✿✿
1.
Раз! Два! Пострибали! Три! Чотири! Зупинились! Руки
вліво, руки вправо, руки вгору, руки вниз.
Всі тихесенько присіли, потім
знову піднялись.
І крутились, і вертілись, усміхались,
веселились й за науку знов взялись.
2.
По секрету вам
скажу: і фізкультурою дружу!
Вмію гарно підтягатись,
низько-низько нахилятись, вліво—вправо повернусь, знов присяду, нахилюсь.
Розім’ятись я не проти...
і скоріше до роботи!
3.
Зупиняємо урок —
робимо зарядку:
руки вгору, руки вниз — все в
нас по порядку.
Руки в боки — нахиляйтеся, наче
маятник, хитайся.
За хвилинку відпочили і за парти
тихо сіли.
4.
Я біжу, біжу по
гаю, я метелика спіймаю.
А метелик не схотів — геть від
мене полетів.
Я біжу, біжу, біжу, я метелика
зловлю.
5.
Раз! Два! Всі
присіли, потім вгору піднялись.
Три! Чотири! Нахилились, із
струмочка гарно вмились. П’ять! Шість! Всі веселі, летимо на каруселі.
Сім! Вісім! В поїзд сіли,
ніжками затупотіли.
Дев’ять! Десять! Відпочили і за
парти дружно сіли.
6.
Встаньте, діти,
посміхніться, землі нашій поклоніться
за щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться, вліво,
вправо нахиліться, веретеном покрутіться.
Раз — присядьте, два — присядьте
і за парти тихо сядьте.
7.
Я до тебе
повернуся
й щиро-щиро посміхнуся.
Ми пограємось з тобою і
присядемо обоє.
Руки вгору підніматимемо і
тихенько опускатимемо. Відпочили ручки, ніжки?
Знов сідаємо до книжки.
8.
Працювали,
потомились відпочити захотілось. Хилиталися дерева, гнули віти до землі.
Під сонечком зростали,
височенькі стали від тепла і від водиці...
А ми сідаєм знову вчиться.
9. Руки в
боки, руки так, руки вгору, як вітряк.
і рукою, і ногою, навіть трішки головою.
Хто зуміє присідати і ногам роботу дати?
Раз — присісти. Два — піднятись. Хто втомився
присідати, може вже відпочивати.
10. Як захочу, —
так підскочу, навіть хату перескочу.
Я по колу стриб та стриб на одній нозі, як гриб.
Ще й на другій стрибу, стрибу...
Вже мені немає спину.
Все скачу, скачу, скачу, наскачуся досхочу.
11. Трішки ми
попрацювали, сили наші підупали.
Треба нам би відпочити — свої сили відновити.
Руки вгору, руки в боки, і ще декілька підскоків.
Руки вгору, руки вниз.
До роботи знов берись.
12. Ми мандруєм,
ми мандруєм, Україною крокуєм.
Ось побачили Карпати.
Як вершину нам дістати? Заглянемо в озерця, — ке
торкнутися нам дна!
Так ми довго-довго йшли і до школи знов прийшли!
13. Раз! Два!
Три! Чотири! П’ять! Час прийшов відпочивать.
Тож піднімем руки вгору, ніби глянемо на зорі.
А тепер всі руки в боки, як зайчата — скоки,скоки!
Десять! Дев’ять! Вісім! Сім! Час за парти нам усім!
14. Ра-ра-ра!
Ра—ра-ра! Розпочалась у нас гра.
Вліво, вправо нахилились, низько до землі вклонились...
Присідай і випрямляйся, разом з нами дружно грайся. Раз! Два! Відпочили?
До роботи дружно сіли...
15. Скік, скік!
Всі на гілки, розімнемо трішки спинки.
А тепер іще крилята, щоб могли швидко літати. Прошу я усіх сідати, будем
даті працювати.
16. Цвіт із липи
ми зривали, у торбиночку складали.
Ну, а взимку чай варили і ніколи не хворіли.
Якщо здорові всі малята, то почнемо працювати.
17. Кицька з
зайчиком гуляють, чеберяють, чеберяють...
Лапки вгору підіймають, присідають і стрибають.
Дружно спинки вигинають, чеберяють, чеберяють...
Вдвох звірятопька не проти чеберяти до суботи,
а ми сядем до роботи.
18. Всі підняли руки — раз! Став навшпиньки увесь клас.
Два — присіли, руки вниз, на сусіда подивись.
Раз — і в гору! два і вниз! Будем дружно ми вставати, щоб ногам робот у дати. Раз — присіли, два— піднялись й до роботи знову взялись.
19. Часу гаяти
не варто. Руки кладемо на парту.
Сонце, діти, вже високо, всі вдихаємо глибоко.
Руки разом опускаєм і помалу видихаєм.
В другій вправі для дітей руки ставим до плечей.
Руки вгору почергово — вправу зробимо чудово. Вправно руки піднімаєм, почергово опускаєм.
Руки вже за головою, тож дивись перед собою.
Виправляємо хребет — лікті зводимо вперед.
Мов метелики, злітаєм, крильця зводим-розкркваєм.
Тепер на поясі руки тримати — будем вставати та присідати. Встати — присісти,
встати — присісти, як перед грою всі футболісти.
20. Встало
вранці ясне сонне, зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися, за промінчики взялися.
Будем дружно присідати, сонечко розвеселяти.
Встали — сіли, встали — сіли. Бачте, як розвеселили. Стало сонце танцювати, нас до танцю
припрошати. Нумо, разом, нумо, всі потанцюєм по росі.
21. Раз, два —
всі пірнають. Три, чотири — виринають. П’ять, шість — на воді у човнах пливемо всі. Раз, два — руки вгору. Три, чотири — руки вниз. П’ять, шість, сім — сісти тихо всім.
22. Час наступає
взятись за діло і повернутися вправо і вліво. Двічі наліво, двічі направо —
будемо мати гарну поставу.
Раз — нахились, два — піднімись, в темпі виконуй і не
барись.
23. Сірий зайчик сів і жде, спритно вушками пряде.
Зимно зайчику сидіти —треба трішки пострибати. Скік-скок,
скік-скок, скік-скок. Пострибавши, відпочили.
24. Сніжинки від вітру кружляють, кружляють, а потім
тихенько на землю сідають.
Вітерець запросив їх у веселий танок,
а ми попрацюєм, бо в нас ще урок.
25. Ми на Місяць
прилетіли, на зручній площадці сіли,
у скафандри одяглись, на прогулянку подались.
Як незвично нам сидіти, так і хочеться злетіти.
Тут, на Місяці, в шість разів легшими стали ми усі.
26. Знає добре
буква кожна, що хворіти їй не можна,
і тому на фіззарядку всі піднялись безоглядно.
Буква ‘С” гукає збоку: “Всім узяти руки в боки!
І робіть, як я, малятка — починається зарядка”.
27. Станем струнко!
Руки в боки! Пострибали, як сороки,
як сороки-білобоки, стрибу-стрибу, скоки-скоки!
А тепер, як жабенята, будем всі ми ще стрибати:
ква-ква-ква, ква-ква-ква! щоб спочила голова.
28. Раз — підняти
руки вгору. Два — нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги, як торкаєтесь підлоги.
Три, чотири — прямо стати, будем всі відпочивати.
29. Руки вгору
піднімаєм, потім ми їх опускаєм,
а тоді — скоріш-скоріш плещи, плещи веселіш.
Руки вгору піднімаєм, далі ми їх опускаєм,
а тоді скоріш-скоріш тупай, тупай веселіш!
30. Щось не
хочеться сидіти, треба трішки відпочити.
Руки — вгору, руки — вниз, на сусіда подивись.
Руки — вгору. Руки в боки і зроби чотири кроки.
Руки вище підніміть і спокійно опустіть, розведіть їх в
сторони.
Плесніть, діти, і>це раз, за роботу, все гаразд.
31. Раз, два, три,
чотири, п’ять — будем в лісі крокувать.
Там пташок ми пострічаєм, разом з ними політаєм, разом з
зайцем пострибаєм, а від вовка — повтікаєм. Як лисичка, до зайчат підкрадемось,
як ведмедик клишоногий, потанцюєм, ледве чутно галявиною помандруєм.
32. Ми писали, ми
трудились —наші пальчики стомились,
А щоб краще працювати, треба ручки розім’яти.
33. Трава
низенька—низенька, дерева виеокі-високі.
Вітер дерева колише, гойдає. Птахи летять, відлітають, а
діти тихенько за парти сідають.
34. Я — маленька
україночка, я труджуся, наче бджілочка.
Я до сонечка всміхнуся, землі рідній уклонюся українкою зовуся!
35. Станем, діти,
чітко в ряд, вирушаємо у сад. Руки вгору піднімаєм, наче яблука зриваєм.
Назбираємо багато, щоб узимку ласувати.
36. А тепер всі по
порядку вишикуйтесь на зарядку. Похитайте головою
і притупніть ще ногою, руки вгору підведіть, трішки ними
потрясіть. Нахиліться вліво, вправо, та цього іще замало.
Руки вгору, руки вниз, раз присіли, піднялись... й працювати
знов взялись.
37. Всі ми шили,
всі трудились, наші пальчики втомились.
А щоб гарно вишивати, треба пальці розім’яти.
Раз, два, три, чотири, п’ять! Знову будем вишивать.
Відпочивши, дружно враз приступив до праці клас.
38. Готуємось,
друзі, до нової вправи: сплетені пальціза голову ставим.
Ось і готовий дружний наш клас. Руки вгору підняти — це
“раз”. “Два” — опускаєм, видихаєм, наче той котик, хребет вигинаєм.
“Три”, “чотири” — прямо стати, будем знову починати.
39. Раз, два, три,
чотири. Три, чотири, раз, два. Розболілась голова.
Треба трохи відпочити, щоб нового ще навчитись.
Підтягнулися, присіли, пострибали, знову сіли. Вийшла пауза мала — до роботи
нам пора.
40.
Столярики-молодці, тешуть столики й стільці. Пилочками чики-чики, молотками
туки-туки. Чик-тук-туки, чик-тук-туки, в нас до праці здібні руки.
Немає коментарів:
Дописати коментар