ПАЛІТРА КОЛЬОРІВ І ТЕРМІНІВ
Потрібна повна композиція —
Переплетіння елементів складових,
їх співвідношення, розташування і позиція.
Пофарбую крашанки у кольори веселі,
З жовтих зроблю сонце, із синіх — небосхил.
Хай панує радість у моїй оселі,
Надихає серце, повне творчих сил.
Глиняну посудину, для напоїв зручну,
З тулубом, як бублик, вигадав митець.
На підставці круглій, має носик, ручку,
Має чудернацьку назву — куманець.
Проведу я олівцем лінію тоненьку.
Ніби слід від крапки, ніби тінь їй
І поділить простір лінія рівненько
Зверху — велич неба, знизу міць землі.
На моїй долоні місто рідне.
Це ілюзія чи чарівний секрет?
Справжні вулиці, будинки добре видно...
Не фантазія, а крихітний макет.
Гра веселки на квітах мальовничий віночок.
Промінь сонця крізь листя — мальовниче панно.
Вишні, яблуні, груші — мальовничий садочок.
Ці яскраві картинки бачу крізь вікно.
Малюнок — не лише зображення.
У ньому так і вирує життя..
У фарбах настрій, емоції враження
І відкриті душі почуття.
Маляр— живописець справжній
Труд його — не просто фарбування
Малярство — це творчість вражень
І фантазії поєднання.
Із різного матеріалу
Вийдуть зовсім різні твори:
Із глини — посуд, каркаси — з металу,
З тканини — одяг кольоровий.
Тривимірне зображення об'ємне
І контур, обриси предмета
При ліпленні скульптури невід’ємні,
Частина задуму і творчого сюжету.
Змішуючи фарби на палітрі,
Я створю незвичні кольори:
Колір місячного сяйва, колір вітру.
Колір світанкової пори.
Об’ємна форма із паперу
Потребує олівця і ластика,
Трохи фантазій, ілюзій сфера —
І готова паперопластика.
Ліс прокидається від подиху весни
Або ховається під сніг глибоко.
Буяє влітку, золотиться восени
Пейзаж у різні пори року.
Пензель у руках у художника —
Чарівний і творчий інструмент.
Рухи пензля мерехтливим вогником
Зберігають на віки момент.
Персонаж літературних творів.
Дійова особа картини,
театральних вистав герої—
Вигадки майстерної людини.
Скільки писанок — стільки узорів.
У них традиції, мудрість, сила.
У них прихований зміст прозорий
І душі української крила.
Пластилін — матеріал пластичний,
М’який, слухняний у долонях вправних,
Що завгодно зліпиш блискавично,
Не сподобається — переробиш вправно!
Пласкі кордони між уявним і реальним...
Візьмемо, наприклад, зірки:
До них далеко, дотягнутись марно,
А здається, що на відстані руки.
Пляма на одягу — свариться мама.
Оцінка низька, отже, в зошиті пляма.
А в графіці у плями інше навантаження:
це не фарба розлита, а засіб зображення.
Зображення скульптурне має два рельєфи.
(Ні яри, ні гори, ні долин
Той, котрий опуклий,— виступає зверху,
А заглиблений рельєф — простий відбиток, слід.и вид.)
Чудернацька іграшка, зроблена із глини,
І лунає з неї чудернацький звук.
Задумка дорослих, забавка дитини,
Свищик — витвір творчих працьовитих рук.
Простирадлом темним ніч вкриває
Та останній промінь сонця ще не згас...
Поступово світлотон зникає...
Темрява панує. Світлу спати час...
Однобарвна тінь на стіні,
А в альбомі — темний силует.
Так змалює уява мені
Чорно-білий автопортрет.
Немає коментарів:
Дописати коментар